Пісня буде поміж нас…

Надзвичайно святковою, навіть урочистою була в той день атмосфера в  Лютовиській СШ І-ІІІ ступенів.  25 листопада  навчальний заклад приймав відомого українського фольклориста, доктора мистецтвознавства, професора Київського  інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії ім.М.Рильського НАН України, уродженця села Лютовиськ  Хая Михайла Йосиповича та кандидата мистецтвознавства Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка  Федоронько Лідію Романівну, котрі представили землякам нову книгу – нотозбірку «Динаміка фольклорної традиції сіл Лютовиськ та Билич на Старосамбірщині».

На зустріч із науковцями прийшли вчителі-словесники не тільки місцевої школи, а й педагоги сусідніх шкіл: Волосянська Віра Тарасівна, Барабан Марія Семенівна (Билицька СШ І-ІІ ступенів), які охоче долучилися до дослідницької роботи; Симошин Ольга Василівна (Раківська СШ І-ІІ ступенів), Куць Л.С. (Буківська СШ І-ІІ ступенів), а також бібліотекарі сіл Лютовиська  і Буково Стрепка М.І. та Іванків Г.І.

На свято завітали також друзі, однокласники професора Михайла Хая та жінки, від котрих  саме здійснювався запис місцевих солоспівів. Приємною несподіванкою для всіх присутніх була та мить, коли вчителька Самбірської гімназії Васік Ганна Михайлівна (мешканка Лютовиськ) вручила професорові Хаю Михайлу Йосиповичу традиційний весільний калач, котрий  в селі називали «гускою» і прикрашали сухозлотицею і шпарагусом.

… А  початок історії цієї книжки  – у минулому столітті. Понад 20 років тому вчителька української мови та літератури Стрепка Людмила Василівна, справжній патріот рідного села,  свого навчального закладу,  української мови,  зробила перший запис в альбомі «Фольклорна творчість нашого села». За два десятиліття  місцева фольклористка, як назвав її професор, зібрала серед односельців  так багато народних пісень, що їм стало тісно в альбомі. Тож Людмила Василівна впродовж 2-х років вела районну міжпредметну школу педагогічної майстерності (українська література, біологія) з питань використання елементів місцевого фольклору на уроках та в позаурочний час.

Напрацьований досвід Людмила Василівна презентувала також на районному та обласному етапах Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності «Учитель року – 2013». Її працею зацікавилася доцент кафедри гуманітарної освіти Львівського ОІППО Захарків Олександра Теодорівна, яка рекомендувала подати матеріали на розгляд ученої ради ЛОІППО, у результаті чого Людмилі Василівні було заслужено присвоєно високе педагогічне звання «учитель-методист».

А потім була спільна діяльність із науковцями – Михайлом Йосиповичем і Лідією Романівною, котрі, як і Людмила Василівна, є справжніми поціновувачами народних скарбів. Упродовж 2-х років була проведена величезна робота над дослідженням народної творчості, традицій сіл Лютовиська і Биличі. На прикладі понад сотні пісень зроблено спробу наукової їх  реставрації, відновлення, збереження від забуття, бо доки живе слово, доки живе пісня, доти живе й народ.

Своїм завданням Людмила Василівна вважає залучення нових збирачів і записувачів фольклору, у тому числі й своїх вихованців, прагнення зробити все для того, щоб виростали шукачами й шанувальниками золотих зерен народної мудрості, щоб жила наша пісня, і душа, і музика, і танець…Тоді й народ наш не зникне, не загубиться, а вічно житиме у віках, серед інших народів…Рисунок1Рисунок2